Громадська непокора

Стань спостерігачем!

Тамара Гаркавенко, член однієї з виборчих комісій Люботина

Ті, у кого в жилах тече кров, а не водиця, ті, хто є генетичним продовженням славного сторичного минулого нашого народу, зрозуміли - час настав. Вибори 2004 це випробовування людини на моральність порядність, патріотизм громадянську зрілість. Чому нашу владу так лякає молодь, чому не зробила вона юнь своїм помічником в агітації за провладного кандидата у Президенти? Тому що молоді люди своїми пориваннями спрямовані у майбутнє, а лукаві слова, що лунають з телеекранів кожного дня, доводять, що король голий.
Маленьке слобожанське містечко Люботин, розташоване поблизу Харкова, вже пережило перший тур виборів. Тут було так само, як скрізь в Україні: мертві душі у списках, відсутність прізвищ тих, хто є симпатиками опозиції, вишколені члени комісій, як багаті досвідом не одних виборів з підробками фальсифікаціями. Було так, як завжди, та не зовсім, бо провінційна тиша була збурена "возмутітєлямі спокойствія" - студентами Києво-Могилянської академії, що приїхали спостерігачами від Віктора Андрійовича Ющенка. Думаю, довго будуть згадувати їх люботинці, вражені обізнаністю, коректністю, логікою доказів, стійкістю молодих людей. Вони стали прекрасним прикладом того, як не словом, а ділом боротися за майбутнє, за долю своїх ще не народжених дітей. Для задурених телевізійною пропагандою, заляканих владою, підкуплених так званими пенсіями місцевих жителів це був зразок свідомої громадянської позиції. Цим хлопцям і дівчатам не однаково, що буде завтра, в якій країні ми прокинемося після 21 листопада.

Back