Стань спостерігачем!
Відгриміли фанфари та потоки бруду передвиборної агітації, відмітингувався народ - хто за ідею, хто за десять гривень, виспався добре і пішов у неділю на виборчу дільницю. Хтось уже звечора був там - забезпечити чесний та прозорий хід народного волевиявлення, а хтось лишався там із протилежною метою.Були там, зокрема, і могилянці - усі, я певен, лише з першою ціллю. Зокрема, наша група (що переважно складалася із членів Спудейського Братства) поїхала спостерігачами у Харківську область, про що ви матимете можливість прочитати у цьому числі ММ, і за що принагідно хочеться сказати велике дякую випускникам КМА і не тільки - Олександру Оніщенку, Дмитру Гринчишину, Віктору Шпітьку та Роману Качуру, завдяки яким ми змогли туди поїхати.
Був і могилянець серед того народу - у Києві, Харкові, Донецьку, Львові та й по інших краях. І народ з самого ранку пішов на дільницю, і вже йшов до самого вечора. Ті, хто голосували вперше, отримали подарунки від дільниць, ті, хто голосували за Януковича, отримали 150 гр. горілки від єдиного кандидата. Були й ті, хто прийшов, проте себе не знайшов (а таких, кажуть, було по одному на десять), або ж знайшов себе двічі. Але були й ті, хто прийшов, поставив галочку та й пішов собі - п'ятирічний план розбудови держави виконано.
Цікаву теорію прочитав я у одному з інтернет-журналів - мовляв, після того, як по всій країні пролунав заклик перевірити себе у списку виборців, до дільниць почали масово надходити заяви з виправленнями. І виправлені прізвища заносилися у додатковий список - але з основного помилкові часто-густо не виключались... От і голосувала, виходить, людина двічі, проте як голосує той "фантом" вирішували члени комісії. Які, кажуть (це вже інформація з іншого джерела) отримали 1500 гривень кожен за перемогу на їх дільниці певного кандидата. Звісно, де в чому можна посперечатись, але на те вона й теорія...
От наш герой - той що джерело влади - народ, себто, поставив потрібну галочку і почав чекати омріяної перемоги. Ось тут і почалося найцікавіше - бо омріював-то ту жадану перемогу кожен по-своєму. І не всі визначились, яка галочка є "потрібною".
Своєрідним культурним шоком для нас були результати виборів на наших дільницях. Не тому, що люди голосували за одного з кандидатів, симпатії до якого, на жаль, не маємо, а тому, що вони справді вірили, що країна почала економічно зростати, що їхні пенсії справді підвищено (в чому заслуга чинного прем'єр-міністра), що в містах люди живуть краще. Тому що вони не знали, що той, у кого вони вірять - злодій-рецидивіст, що він може зомліти, як дівчина, від однісінького яйця, що кинули в нього, що він не знає як пишеться його звання чи посада і що він посилає матом і б'є в обличчя губернаторів, які його чимось не влаштовують. Тому що не знали вони, що пенсії їхні - дешева подачка, яка вже зараз нічого не варта із-за стрибка цін, і що за словами "економічне зростання" криється відвертий популізм та бажання нажитися на власному народові.
А народ пропускав це все повз вуха. Народ хрестився на Януковича, народ заявляв, що голосує за Віктора Федоровича, бо він "подобається мені як мушчіна", народ голосував за єдиного кандидата цілими сім'ями, селами, областями…
Є люди, які живуть у іншому світі. Штучному світі, створенному Інтером та плюсами. Світі, з яким так хотіли боротися "Пора", "Знаю", "Чиста Україна" та їм подібні. І ці організації отримали перемогу в Києві (адже це правда - весь Київ ходив помаранчевий - і я ніколи ще не відчував настільки великої єдності з представниками таких субкультур, як реппери чи кислотники, традиційними кольорами яких є різноманітні оранжеві відтінки). Але вони абсолютно програли у Харкові, Донецьку, Луганську, Херсоні, Одесі, Дніпропетровську, Криму, Запоріжжі - і ще багатьох містах та регіонах. Їм дали зрозуміти, що це не їхня територія, і вони зациклились на своїх успіхах, вважаючи, що їх вистачить для перемоги. Не вистачило. Зараз заявляють про вкрадені голоси, про фальсифікації ет цетера - але навіть альтернативний підрахунок голосів, що проводився штабом Нашої України, при всій своїй тенденційності (чи, радше, анти-тенденційності - на противагу тенденційності офіційного підрахунку) дав лише 49,75%. Не вистачило б навіть цього для перемоги у першому турі. А зараз вищезгадані організації знову щось рвуться організовувати - але лише у Києві… До того ж дуже своєрідно рвуться - наприклад, заборонили активістам розбивати наметове містечко під Сковородою під загрозою анафеми… Чому? Мабуть, ТОМУ ЩО… Але це вже тема окремої розмови.
Народ, зрештою, зробить свій вибір - за три тижні. Але чи будечи не буде це біло-синій Вибір-2004 залежить і від кожного з нас. У кожного є знайомі, друзі, родичі на Сході - то ж нехай кожен з них пояснить своїм знайомим, друзям та родичам, що насправді відбувається в Україні. Ще десять людей, яким хтось із нас розкаже правду, зможуть прорвати інформаційну блокаду. А тоді - кожен робить правильний вибір. Осмислений та обдуманий.